Конспект уроку. Тема. М.Вороний «Євшан-зілля». Історична основа поеми. Зміст, головна думка.

Тема. М. Вороний «Євшан-зілля». Історична основа поеми.

           Зміст, головна думка.

Мета: стисло ознайомити учнів із життєвим шляхом М. Воро­ного, опрацювати зміст твору «Євшан-зілля», визначити його головну думку; співвіднести давноминулі події, описані в поемі, з су­часністю; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; робити висновки та узагальнен­ня; вміння виразно і вдумливо читати твір; формувати кру­гозір, світогляд; виховувати почуття поваги до творчості М. Вороного, пошану до рідного народу, країни.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, збірки творів М.Вороного, мультимедійна                    

                         презентація.

Епіграф:                                                                      Краще в ріднім краї милім

                                                                              Полягти кістьми, сконати,

   Ніж в землі чужій, ворожій

                                                                               В славі й шані пробувати!

М. Вороний

Хід уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.     Бесіда за питаннями.

• Чому ми повинні знати історію рідного краю?

     • Які твори на історичну тему вам відомі з 5-го класу?

     • Якими історичними особами пишається наш народ? Чим саме вони заслуговують на увагу і пам’ять?

     • Чим пояснити те, що Україна протягом історії боролася із загарбни­ками, які намагалися заполонити її?

    • Дайте визначення легенді та літопису як літературним жанрам. Як ці жанри можуть бути пов’язані між собою?

(Легенда – переказ про якісь події чи людей, але оповитий казковістю, фантастикою.

Літопис – найдавніший вид прози, розташовані в хронологічному порядку коротенькі замітки й детальні оповідання.)

    • Чи правильне твердження, що народ — творець історії? Власні дум­ки обґрунтуйте.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1.     Розповідь  учнів  про Миколу Вороного.

2.     Життєва доля М. Вороного (матеріал для вчителя)

Микола Кіндратович Вороний

(1871–1938)

  Життя кожної людини по-своєму особливе. Воно нагадує сплетіння червоної і чорної ниток – радість переплітається з горем. Що ж особливого було в житті Миколи Вороного?

   Народився він на Кіровоградщині в ремісничій сім’ї , тобто в сім’ї робітника. Через півроку батьки переїхали на Слобожанщину, і дитячі та юнацькі роки Миколи  пройшли в , селі Гончарівці та Холодній Горі, що недалеко від Харкова. У родині Вороних звучало українське слово, шанувалися і звичаї, лунала українська народна пісня.

   Ще навчаючись в ремісничому училищі, Микола Кіндратович  почав писати вірші. Та, на жаль погляди , які виражав молодий поет, не відповідали тодішній ідеології, тож і почалися нелегкі шукання хлопця.  Навчався в реальному  училищі в Ростові, мріяв про вищу освіту, та шляхи до навчання  в Росії  для нього були закриті. Тому їде до Австрії, навчається у Віденському університеті, потім у Львівському. Саме у Львові доля звела його з відомим українським поетом Іваном Франком.

  Перший друкований твір поета з’явився у 1893 році «Не журись, дівчино».

  У 1911 році друкується збірка його творів «Ліричні поезії, згодом, у 1913 р. – «В сяйві мрій». А в 1917 вийшла друком поема «Євшан-зілля», яка була створена на основі літописного оповідання .

   Та, на жаль, над головою Миколи Вороного, як і над багатьма іншими працівниками культури збиралися грозові хмари.  Був арештований, перебував у таборах, а  в 1938 році Миколу Вороного було розстріляно. На твори його після того на довгий час було накладено заборону.

3.     Історія написання «Євшан-зілля».

   Доля України, проблема історичної пам’яті її народу турбувала поета повсякчас, у 1895 році він написав прекрасну зворушливу поему «Єв­шан-зілля». Цей твір — авторська інтерпретація дуже давньої легенди, про яку

М. Вороний дізнався з Іпатського літопису.

Автор її не просто переповідає, а переосмислює поему в науку своїм сучасникам, які зневажливо ставилися до рідного краю. Поема перено­сить нас у часи існування Київської Русі, під час князювання Володи­мира Мономаха.

4.     Теорія літератури.

• Ліро-епічний твір — твір, що поєднує в собі ознаки лірики й епосу. Такі твори мають розгорнутий сюжет (від епосу), написані у формі віршів, з великою кількістю виражених почуттів (від лірики): дума, поема, байка, балада.

• Поема — ліро-епічний опо­відний твір, у якому змальовується характер, визначні події в житті людей; зображення подій супроводжується авторськими ліричними відступами і роздумами; великий віршований твір з оповідним чи лі­ричним сюжетом.

5.     Народознавча довідка.

Євшан-зілля – різновид полину, що росте в південних степах, має сильний і водночас приємний аромат.

6.     Слово вчителя.

    Любов до рідної землі – найпотаємніше почуття людини. І ким би вона не була, багачем чи жебраком, ученим чи хліборобом, - і якою б вона не була – дорослою чи малою, рідна домівка кличе до себе, надзвичайною силою притягує, манить спогадами, тривожно сниться довгими зимовими ночами, відгукується в серці маминою піснею, навіює духмяні запахи квітів дитинства – матіоли й чорнобривців.

     Почуття любові до Батьківщини ще більше загострюється, коли знаходишся далеко від неї під час відрядження, подорожі, й переходить у тяжку тугу, коли довгий час доводиться жити на чужині, або стає одвічною ностальгією, коли на Батьківщину вороття нема.

7.     Робота з підручником.

Читання слів Я. Бабича та О. Довженка ( с. 36 ).

8.     Створення асоціативного ряду до слова «Батьківщина».

    Метод «Мозковий штурм».

      Б  - батьки, будинок…

А  - аромати, асоціації…
Т  - тепло, турбота, тато…
Ь  - хата, родина…
К  - краса, калина…
І   - пам’ять, природа…
В  - вірність, вічність…
Щ – щирість, щастя…
И  - стежина, любов…
Н  - надія, ніжність…
А  - бабуся …

9.     Виразне читання поеми. Словникова робота.

євшан-зілля – різновид полину,

 ясир – люди, які взяті в полон, та награбовані речі

почет - пошана;

розкоші – багатство;

гудець – співець і музикант;

земля руська -  у цьому тексті: землю українську;

Перун – бог грому;

твар –обличчя

зілля-приворот – чарівне зілля;

10.                       Визначення теми та головної думки твору.

          Тема: зображення перебування у Володимира Мономаха ханського         

          сина , який потрапив до Русі разом з ясиром; повернення хлопця на   

          Батьківщину за допомогою євшан-зілля.

          Ідея: возвеличення любові до рідного краю, його безмежних просто­

        рів, природи, народу; засудження тих, хто занедбав свою країну і від­

         цурався від неї.

11.                       Бесіда за питаннями.                                                                              

• За що ми любимо рідний край?

• Про які часи говориться у поемі? Доведіть це, посилаючись на текст твору.

• Як малий половчанин потрапив до князя Володимира? (узятий у полон під час походу)

• Як жилося хлопчикові у князя? ( добре)

• Що свідчить про ставлення князя до хлопця?

• Чому хлопець забув рідний край? Чи можна його за це осудити?

• Опишіть внутрішній стан половецького хана під час втрати сина. (страждав у самоті)

                                            Зажурився, засмутився...

Вдень не їсть, а серед ночі

                                            Плаче, бідний, та зітхає,

                                            Сну не знають його очі)

• Прокоментуйте, як зрозуміти наступні слова з твору: «...мов кров’ю з його (хана) серця слово точиться по слову...

• Кого хан послав на пошуки сина? (гудця)

• Як поставився хлопчик до слів посланця від батька-хана? (лишився байдужим)

• Які пісні співав посланець юнакові? (бойові, звитяжні, колискові)

• Що побачив юнак під впливом пахощів євшан-зілля? (рідний степ, батька)

 •Яке почуття “стисло горло ,сперло груди” юнакові - половчанину (почуття волі).

• Що зробив юнак під впливом спогадів? ( вирушив додому).

•До кого автор звертається із заключним словом? (до українців).

• Чого вчить нас цей твір?

12.                       Слово вчителя.

    Дитинство кожної людини асоціюється із якимись ароматами, з якими вона стикалась свого часу. Так і у нашого ліричного героя дух широкого , безкрайого степу повернув юнака в дитинство, коли він був ще зовсім маленьким, бігав по ньому, а євшан-зілля наповнювало цей степ терпким , солодким, духмяним ароматом свободи. І гаряча половецька кров зажадала свободи, свого степу, батьківщини, просторів, волі, що манить, п’янить, дарує щастя.

13.                        Гра «Знайди слово».

Але спів цей ніжний, любий,

Ані перший, сильний…

Не вразив…серце, -

Він сидить німий , …

Довідка: дужий, юнацьке, байдужий.

14.                        Спостереження за мовою твору. Художні засоби.

Епітети :слова гучні і мальовничі;  пісня рідна, половецька, невпинна; вчинки войовничі; спів ніжний, колисковий любий, сильний, дужий; рідний степ, вільний, пишнобарвний квітчастий; край веселий: в землі чужій, ворожій;  кохана дитина; вдача молодецька; походи молодецькі; він сидить німий, байдужий;чарівне зілля;

Метафори: оповідання зворушує почування, таїться пророкування;сну не знають його очі; кров’ю з серця слово точиться; виглядають очі; ти шугаєш соколом. Вовком скачеш

Порівняння: наче вітер у негоду, загула пісня, мов скажена хуртовина, мов страшні громи стогнали струни і той спів;

Риторичні питання і звертання: Україно! Мамо рідна! Чи не те ж з тобою сталось? Чи синів твоїх багато на степах твоїх зосталось?

Синоніми: зажурився, засмутився; улещає, намовляє; йде, приходить; шугаєш.

V. Підсумок уроку.

1. Розгадайте кросворд.

1. Євшан-зілля є символом пробудження історичної….(пам`яті)

2. Прізвище автора «Євшан-зілля»?(Вороний)

3. Твір  має ознаки ліричного й… епічного твору.

4. Князя, у якого перебував хлопець, звали (Володимир).

5. Своїм твором автор звертається до… українців.

- До якого жанру відноситься цей твір? (поема).

П

а

м’

я

т

і

В

о

р

о

н

и

й

е

п

і

ч

н

о

г

о

В

о

л

о

д

и

м

и

р

у

к

р

а

ї

н

ц

і

в

 2. Гра «Хто найуважніший?»

 а) хто у творі одночасно названий і соколом, і вовком, і чарівником?(гудець)

в) що нагадувало страшну хуртовину, «страшні Перуна громи»?(пісня гудця)

б )кого половецький юнак назвав коханою?(волю)

VІ. Домашнє завдання.

Розповідь про письменника. Матеріал з теорії літератури.

Відповіді на запитання підручника.

Твір – мініатюра «Рідний край для мене…»